Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/божитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
божитися
Берлін: Українське слово, 1924

Божи́тися, жу́ся, жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Мет. 62. Ти божився, присягався: не покину я тебе. Мет. 15.