Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/божиця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
божиця
Берлін: Українське слово, 1924

Божи́ця, ці, ж. = Богиня. Шейк. Каже одуд до Бога: „Зроби, Боже, так, щоб я став богом, а моя одудиця стала божицею. Рк. Левиц.