Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бойчук

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бойчук
Берлін: Українське слово, 1924

Бойчу́к, ка́, м. Молодой бойко. Желех.