Словарь української мови (1924)/борщ
| ◀ боршєвка | Словарь української мови Б борщ |
борщевий ▶ |
|
Борщ, щу́, м. 1) Борщъ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. III. 247. 2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. I. 100. 3) Раст. а) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. I. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. I. 124. См. Борщівник. Ум. Бо́рщи́к, бо́рщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. III. 509. Ув. Борщи́сько, борщи́ще. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.