Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/борщівник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
борщівник
Берлін: Українське слово, 1924

Борщівни́к, ка́, м. 1) Раст. а) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. См. Борщ. 2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ. 3) Любитель борща. Ум. Борщівничо́к.