Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ботя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
ботя
Берлін: Українське слово, 1924

Бо́тя, ті, ж. Кокора въ срединѣ лодки, полуободъ, поперечный выгнутый деревянный брусокъ, къ которому снаружи пришиваются доски. Вас. 151. Мнж. 179.