Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бочитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бочитися
Берлін: Українське слово, 1924

Бочи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Косо, непріязненно смотрѣть, сердиться. Вх. Зн. 18. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав. Фр. Пр. 112.