Словарь української мови (1924)/бочитися
Зовнішній вигляд
◀ бочити | Словарь української мови Б бочитися |
бочище ▶ |
|
Бочи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Косо, непріязненно смотрѣть, сердиться. Вх. Зн. 18. Бочит сі на мене, як бим му маму зарізав. Фр. Пр. 112.