Словарь української мови (1924)/боярчик

by Борис Грінченко

◀ боярський

Словарь української мови Борис Грінченко Б боярчик

боясть ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Боя́рчик, ка, м. = Боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься „писарь“, що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він буває хорунжим. О. 1862. IV. 17.