Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бренькіт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бренькіт
Берлін: Українське слово, 1924

Бре́нькіт, коту, м. = Бринькання. Желех.