Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бренькач

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бренькач
Берлін: Українське слово, 1924

Бре́нькач, ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = Бринькач. Ум. Бренька́чик.