Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бренькати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бренькати
Берлін: Українське слово, 1924

Бре́нькати, каю, єш, гл. 1) = Бринькати. Рудч. Ск. I. 18. 2) = Брехню́ завдава́ти. Св. Л. 288.