Словарь української мови (1924)/бринькати
Зовнішній вигляд
◀ бринькання | Словарь української мови Б бринькати |
бринькач ▶ |
|
Бри́нькати, каю, єш, гл. 1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ. 2) Плохо играть, бренчать. 3) Дергать за струну.
◀ бринькання | Словарь української мови Борис Грінченко Б бринькати |
бринькач ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бринькати
Борис Грінченко
1924
Бри́нькати, каю, єш, гл. 1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ. 2) Плохо играть, бренчать. 3) Дергать за струну.