Словарь української мови (1924)/бринькач
| ◀ бринькати | Словарь української мови Б бринькач |
бринькнути ▶ |
|
Бринька́ч, ча́, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. См. Побрязкач.
| ◀ бринькати | Словарь української мови Борис Грінченко Б бринькач |
бринькнути ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бринькач
Борис Грінченко
1924
Бринька́ч, ча́, м. Звонкая монета. Де бринькачі (гроші), там і слухачі. Фр. Пр. 126. См. Побрязкач.