Словарь української мови (1924)/бринькнути
| ◀ бринькач | Словарь української мови Б бринькнути |
бринькотіти ▶ |
|
Бри́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула. К. (Хата, 2).
| ◀ бринькач | Словарь української мови Борис Грінченко Б бринькнути |
бринькотіти ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бринькнути
Борис Грінченко
1924
Бри́нькнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ бринькати. Хоч одна струна по людській на рідній бандурі бринькнула. К. (Хата, 2).