Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бриндзити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бриндзити
Берлін: Українське слово, 1924

Бри́ндзити, джу, дзиш, гл. Дѣлать бриндзу. Вх. Зн. 4. См. Бриндза.