Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бруку

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бруку
Берлін: Українське слово, 1924

Бру́ку́! меж. выражающее воркованіе голубя. Глянь, як голубка в парі брукає: бруку-бруку, бруку-бруку, бруку-ку! Pauli, II. 115.