Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брунькувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брунькувати
Берлін: Українське слово, 1924

Брунькува́ти, ку́ю, єш, гл. Съѣдать древесныя почки. Вівці у лісі брунькують, як трави нема. Харьк. г.