Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брунькати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брунькати
Берлін: Українське слово, 1924

Бру́нькати, каю, єш, гл. = Бринькати 3. Шапувал давай брунькать. Мнж. 109.