Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бруніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бруніти
Берлін: Українське слово, 1924

Бруні́ти, ню, ниш, гл. = Бриніти 2. = Брунчати. Пчола брунит, хрущі брунят. Вх. Уг. 228.