Словарь української мови (1924)/брунчати
| ◀ бруніти | Словарь української мови Б брунчати |
брунь ▶ |
|
Брунча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Дзичати. Пщола брунчить. Вх. Лем. 391.
| ◀ бруніти | Словарь української мови Борис Грінченко Б брунчати |
брунь ▶ |
|
Словарь української мови — Б
брунчати
Борис Грінченко
1924
Брунча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Дзичати. Пщола брунчить. Вх. Лем. 391.