Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брунь

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ брунчати Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брунь 		брунька ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Брунь! меж. = Бринь. Зачепив бруньку за пакілець та брунь, брунь, смика її. Мнж. 109.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/брунь&oldid=559907