Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бруштин

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бруштин
Берлін: Українське слово, 1924

Бру́штин, на, м. 1) = Бурштин. 2) мн. Желѣзные обручи на колесахъ возлѣ спицъ, чтобы не раскололась колодка. У мастеровъ они употребляются, когда спицы забиваютъ въ колодку. Канев. у.