Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брязкальце

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брязкальце
Берлін: Українське слово, 1924

Бря́зкальце, ця, с. = Брязкало 1. Скрізь будуть брязкальця дзвінкі. Котл. Ен. V. 19.