Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/брязкало

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
брязкало
Берлін: Українське слово, 1924

Бря́зкало, ла, с. 1) Побрякушка, погремушка. Левиц. Пов. 156. 2) = Било 1? Ударивши (при церкви — сторожъ) в брязкало. Мир. Пов. I. 162. 3) Тотъ, кто брякаетъ, бряцаетъ, бренчитъ.