Словарь української мови (1924)/брідок
| ◀ бріднявий | Словарь української мови Б брідок |
брідочок ▶ |
|
Брідо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — ку́рячий. Родъ вышиванья.
| ◀ бріднявий | Словарь української мови Борис Грінченко Б брідок |
брідочок ▶ |
|
Словарь української мови — Б
брідок
Борис Грінченко
1924
Брідо́к, дка́, м. 1) Ум. отъ брід. 2) — ку́рячий. Родъ вышиванья.