Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бубнарити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бубнарити
Берлін: Українське слово, 1924

Бубна́рити, рю, риш, гл. = Бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. (Залюбовск.).