Словарь української мови (1924)/бубонець
| ◀ бубона | Словарь української мови Б бубонець |
бубоніти ▶ |
|
Бубоне́ць, нця́, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. III. 67). Ум. Бубо́нчик. Чуб. II. 348.
| ◀ бубона | Словарь української мови Борис Грінченко Б бубонець |
бубоніти ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бубонець
Борис Грінченко
1924
Бубоне́ць, нця́, м. Бубенчикъ. Вкотив у двір сивими кіньми, побрязкуючи.... бубонцями. МВ. (О. 1862. III. 67). Ум. Бубо́нчик. Чуб. II. 348.