Словарь української мови (1924)/бугайкуватий

by Борис Грінченко

◀ бугай

Словарь української мови Борис Грінченко Б бугайкуватий

бугайок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бугайкува́тий, а, е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.