Словарь української мови (1924)/бузувірний
Зовнішній вигляд
◀ бузувірка | Словарь української мови Б бузувірний |
бузув'я ▶ |
|
Бузуві́рний, а, е. = Безувірний. Чи ж воно таки подобеньство старій людині та лопати у піст скоромне? Сказано, бузувірні люде. Харьк. у.