Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бунька

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бунька
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́нька, ки, ж. Глиняный сосудъ, родъ кувшина съ узкимъ горлышкомъ. Прил. у.