Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буркати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буркати
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́ркати, каю, єш, гл. 1) Ворчать. 2) Будить.