Словарь української мови (1924)/бурло

by Борис Грінченко

◀ бурлій

Словарь української мови Борис Грінченко Б бурло

бурмак ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бурло́, ла́, м. Ругань, ропотъ. Мнж. 176. Зби́ти бурло́. Поднять сварливый шумъ. Мнж. 176. Бурла́ би́ти. Бездѣльничать. Що день тобі у Бога бурла б'є та каламуте. Павлогр. у.