Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бурлій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бурлій
Берлін: Українське слово, 1924

Бурлі́й, лія́, м. Крикунъ, возмутитель. Зараз деякі бурлії схаменулись, подумали про свою голову. К. ЧР. 311.