Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буртниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буртниця
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́ртниця, ці, ж. Въ мельницѣ: перила, ограждающія возвышеніе, на которомъ находятся жернова. Мик. 481.