Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буртіль

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буртіль
Берлін: Українське слово, 1924

Бурті́ль, ля, м. Свертокъ. Одна жінка вкрала буртіль краму. Кіев. у.