Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бусьчиха

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бусьчиха
Берлін: Українське слово, 1924

Бусьчи́ха, хи, ж. Самка аиста. Був собі бусьок і бусьчиха, увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.