Словарь української мови (1924)/буткол
| ◀ бутіти | Словарь української мови Б буткол |
бутлик ▶ |
|
Бутко́л, ла, м. Мѣстное названіе малорусса изъ Добруджи; живущіе тамъ малоруссы потомки ушедшихъ въ Турцію запорожцевъ и бѣглыхъ крестьянъ изъ Галиціи. О. 1861. I. 264.