Словарь української мови (1924)/бутурлин
Зовнішній вигляд
◀ бутум-бутум-бас | Словарь української мови Б бутурлин |
бутурма ▶ |
|
Бутурли́н, на, м. Въ загадкѣ: гребешокъ, изгоняющій насѣкомыхъ. Чорний бутурлин з гори свині потурлив. Грин. I. 248.