Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бухан

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бухан
Берлін: Українське слово, 1924

Буха́н, на́, м. 1) = Буханець. Пшенишний бухан. Грин. II. 311. Бухан хліба. Рудч. Ск. II. 86. Наї́стись бухані́в. Быть побитымъ. Ном. № 4963. Ум. Буха́нчик. Буханчики пшенишні білі. Котл. Ен. II. 19.