Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бухикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бухикати
Берлін: Українське слово, 1924

Бухи́кати, каю, єш, гл. Кашлять. Так закашляєшся, що ну! Бухикаєш та й бухикаєш. Св. Л. 49.