Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бухикнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бухикнути
Берлін: Українське слово, 1924

Бухи́кнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.