Словарь української мови (1924)/бухнути

by Борис Грінченко

◀ бухкотіти

Словарь української мови Борис Грінченко Б бухнути

бухня ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бу́хнути, ну, неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. Драг. 135. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. Рудан. I. 60. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне. Вінок. 36.