Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буцатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буцатися
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́цатися, цаюся, єшся, сов. в. бу́цнутися, нуся, нешся, гл. Ударяться, удариться, столкнуться лбами. Буцнулись так, що аж в обидвох ґулі на лобах понабігали. Брацл. у.