Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буцім

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буцім
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́цім, нар. Будто, словно. ЗОЮР. I. 218. Засів, буцім в болоті чорт. Котл. Ен. I. 26. Буцім спить. Драг. 112.