Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буцівка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буцівка
Берлін: Українське слово, 1924

Буці́вка, ки, ж. 1) Сортъ яблокъ. 2) Насмѣшливое названіе, которое жители херсонск. губ. даютъ крестьянкамъ изъ болѣе сѣверной Малороссіи.