Словарь української мови (1924)/буцівка
Зовнішній вигляд
◀ буцик | Словарь української мови Б буцівка |
буцім ▶ |
|
Буці́вка, ки, ж. 1) Сортъ яблокъ. 2) Насмѣшливое названіе, которое жители херсонск. губ. даютъ крестьянкамъ изъ болѣе сѣверной Малороссіи.