Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буччя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буччя
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́ччя, чя, с. Соб. отъ бук. Стало їй ся, стало галузя кланяти, бучя і коріня і всяке створіня. Гол. II. 10.