Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бучуля

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бучуля
Берлін: Українське слово, 1924

Бучу́ля, лі, ж. = Бочуля. Плачте, діти, плачте, бучулі не бачте; плачте, діти, ревне, чей орендар бучулю верне. Pauli, II. 85. Ум. Бучу́лька.