Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/буїй

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
буїй
Берлін: Українське слово, 1924

Бу́їй, я, є. Буйный. Стоїть як буїй тур, вкопавши ноги в землю. К. ЧР. 166. Голови ви буїї. Котл.