Словарь української мови (1924)/бігунка

by Борис Грінченко

◀ бігунець

Словарь української мови Борис Грінченко Б бігунка

бігунки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Бігу́нка, ки, ж. 1) = Бігавка. Чогось бігунка напала. Кіев. у. 2) Трехлѣтняя телка, вошедшая въ періодъ половой зрѣлости. 3) Пуля малаго калибра. Вх. Уг. 227.