Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/бідка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Б
бідка
Берлін: Українське слово, 1924

Бі́дка, ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.