Словарь української мови (1924)/бідка
Зовнішній вигляд
◀ бідити | Словарь української мови Б бідка |
бідкання ▶ |
|
Бі́дка, ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.
◀ бідити | Словарь української мови Борис Грінченко Б бідка |
бідкання ▶ |
|
Словарь української мови — Б
бідка
Борис Грінченко
1924
Бі́дка, ки, ж. 1) Ум. отъ біда. 2) Телѣжка о двухъ колесахъ. Запріг бідку. Грин. II. 331.